Чи можуть бути дешеві кредити при доларі по 30 | Київ.Info

Чи можуть бути дешеві кредити при доларі по 30

Національний банк погіршив прогноз щодо української економіки на рік – до мінус 6%. Водночас він не став змінювати облікову ставку, залишивши її на рівні 6%.

І до кінця року облікова ставка, очевидно, не зміниться.

Саме про це на першому після призначення брифінгу розповів новий керівник НБУ Кирило Шевченко. Він також озвучив прогноз помірного зростання інфляції – в рамках 5%.

З боку влади та парламентської більшості раніше лунали трохи інші завдання – простимулювати економіку та здешевити кредити. І не проблема, якщо це супроводжуватиметься зростанням цін.

Влада, частина бізнесу та деякі експерти заявляли, що цього року українська економіка зазнала подвійного удару. Від коронакризи та з боку Національного банку.

Вони кажуть, що політика попереднього керівництва НБУ була надто жорсткою і створила “монетарний голод”, при якому економіка не могла зростати, а банки не кредитували підприємства.

Від нового керівника вимагали пом’якшення політики та “дати економіці грошей”. У вигляді кредитів або за рахунок друку грошей.

Із заяв президента, міністра економіки та нового керівника Нацбанку учасники ринку зрозуміли, що незабаром інфляція почне зростати, а курс долара сягне 30 гривень.

Але чи можна поєднати девальвацію гривні та інфляцію із здешевленням кредитів та зростанням економіки?

Курс Нацбанку

Попередній курс НБУ був заснований на тому, що основою будь-якого зростання економіки має бути фінансова стабільність. А вона важко далася країні після політичних змін 2014 року, анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі.

Завдяки жорсткій монетарній і ліберальній валютній політиці НБУ вдалося приборкати інфляцію із 43,3% у 2015 до 2,4% за шість місяців цього року. А курс гривні припинив падіння і почав зростати. Показово, що ще рік тому цим хвалився і щойно обраний президент Зеленський, і його перший уряд.

Міжнародні партнери України неодноразово підкреслювали: стабілізація банківської та фінансової системи, яку вдалося досягти завдяки зусиллям Нацбанку, треба цінити і берегти. Без неї не буде зростання економіки.

На цьому зробили акцент посли “великої сімки” під час зустрічі із Кирилом Шевченком. Вони підкреслили важливість збереження “розумної” монетарної політики та ефективного регулювання банківської системи.

“Досі політика НБУ добре відповідала інтересам України і було б важливо її продовжувати”, – заявила під час зустрічі з новим головою НБУ Анна Б’єрде, віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії.

На думку міжнародних партнерів, Нацбанку потрібна незалежність від політичних впливів, яка за час дискусій довкола зміни керівника НБУ стала певним “мемом”.

Президент побачав новому голові Нацбанку діяти незалежно, але в інтересах України

Натомість президент Зеленський, представляючи керівника НБУ, побажав йому “діяти незалежно в інтересах України” і поставив завдання забезпечити “дві довгоочікувані речі – реальні кредити для українського бізнесу та доступне іпотечне кредитування”.

Між звільненням попереднього і призначенням нового керівника банку президент також вказував як на орієнтир закладений у бюджеті курс у 30 грн за долар, заявивши, що через зависокий курс гривні українські підприємства “недоотримали мільйони і закрилися”.

Міністр економіки Ігор Петрашко пішов далі і заявив, що зміцнення гривні “заклало падіння нашої промисловості і ВВП”. Раніше міністр також говорив і про надто низьку інфляцію. На його думку, інфляція у 8% або 9% була б здоровою і дозволила б “підприємствам зростати.”

Він навів приклад США, де, за його словами, є розуміння того, що під час кризи “економіку треба заливати грошима”.

Повернення до вже пройденого

гривня і долар

Водночас низка українських економістів, експертів та учасників ринку застерігають, що такі зміни можуть бути згубними для економіки.

Вони попереджають, що розбурхати інфляцію просто, а повернути її під контроль – важко, і що створений за останні роки запас безпеки у фінансовому секторі може вичерпатися.

Курс у 30 гривень за долар може спровокувати новий виток інфляції, попереджають у спільному дослідженні професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко, якого також назвали серед кандидатів на посаду голови НБУ, та професорка Київської школи економіки (KSE) Соломія Шпак.

Проте і 30 грн за долар не є верхньою межею девальвації. У KSE зазначають, що в першій половині року середній курс гривні до долара був на рівні 26 грн.

Відтак, щоб привести курс до закладеного в бюджеті 30 грн за долар треба, щоб у другому півріччі курс зріс до 35 гривень.

У своєму дослідженні економісти звертають увагу на зв’язок між очікуваним курсом обміну валют, інфляцією та діловою активністю і економічним розвитком, посилаючись на дані того таки НБУ.

В українських умовах, вказують вони, підприємці, які очікують ослаблення гривні, також починають чекати зростання інфляції. А та асоціюється зі зростанням безробіття та спадом.

Простіше кажучи, зростання курсу долара та вищі ціни завжди були для українців ознаками економічної кризи, а не зростання.

Нещодавнє опитування, проведене на замовлення Центру економічної стратегії, показало, що нинішній рівень інфляції влаштовує 94% українців, а 88% виступають проти зростання курсу долара. При цьому майже 90% впевнені, що зростання цін та девальвація гривні вигідні олігархам, а не пересічним українцям.

Про те, що інфляція найбільше б’є по найбіднішим верствам населення нагадують і експерти.

“Дешеві гроші та фінансування дефіциту бюджету через Нацбанк — це інфляційний податок для кожного і кожної з нас. Насамперед для найбідніших (бюджетники, пенсіонери), які мають доходи в гривнях, що не індексуються своєчасно, – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Виграють від девальвації експортери, особливо сировинні олігархи”.

До того ж, її розкручування може призвести до наслідків, абсолютно протилежних тим, що нині декларує влада, зокрема, і щодо зниження облікової ставки. Адже висока інфляція і низькі кредитні ставки – речі протилежні.

Ніхто не позичатиме під відсоток нижчий за рівень інфляції.

“Щоб стримати інфляцію, НБУ буде змушений піднімати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки, якщо не рецесії”, – попереджають у KSE.

Є й інший аргумент – від банкірів, які пояснюють, що не можуть нарощувати кредитування через високі ризики неповернення кредитів, а не через брак грошей в економіці або зависоку облікову ставку.

Як сформулював цей аргумент заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, “(кредитна) ставка для сумлінних позичальників є такою високою тому, що існує багато несумлінних позичальників”, а відтак, банки змушені закладати втрати від проблемних кредитів у нові позики.

Про ще один небезпечний аспект “дешевих кредитів” говорить і старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський. Він вважає, що за нинішніх обставин їх джерелом може бути лише друк грошей або запозичення. Ризики від першого і другого так само добре відомі українцям.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.





Від Oblivki

Від Giraff


Від Novostimira


Ми в Facebook