Найбільший в історії дефіцит бюджету: що чекає Україну | Київ.Info

Найбільший в історії дефіцит бюджету: що чекає Україну

Податкові надходження й надалі залишалися пригніченими внаслідок слабкої економічної активності та внутрішнього попиту, що обумовило виконання бюджету з суттєвим дефіцитом в підсумку семи місяців 2020 року. Згідно з даними Міністерства фінансів,  за січень-липень держбюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 47,4 млрд грн, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 54,8 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 100,8 млрд гривень.

З урахуванням поточних тенденцій ми вирішили висвітлити проблеми фіскально-бюджетної політики в Україні, адже, як прогнозує НБУ, бюджетний дефіцит стане одним з найбільших в історії України.

Виконання розпису бюджету

За оперативними даними Державної казначейської служби України, у липні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 58,0 млрд грн, розпис виконано на 111,6%, йдеться в повідомленні Мінфіну.  При цьому відшкодування ПДВ становило 9,1 млрд гривень.

Рисунок 1 – Динаміка показників бюджету (помісячно)

Згідно з даними щодо надходження платежів, справляння яких контролює ДПС, надходження становили 29,6 млрд грн, розпис перевиконано на 23,1%, або +5,6 млрд гривень.

Основними надходженнями, які забезпечили перевиконання розпису, стали: податок на додану вартість (+4,3 млрд), у тому числі коштом від боротьби зі зловживаннями при відшкодуванні податку з бюджету; акцизний податок з виробленої в Україні продукції (+1,2 млрд); податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (+0,2 млрд); рентна плата за користування надрами (+0,2 млрд).

Находження до загального фонду держбюджету митних платежів становили 25,6 млрд грн, або 100,4% від місячного розпису.

За підсумками січня-липня 2020 року розпис доходів за загальним фондом державного бюджету було виконано на рівні 94,0%, в той час як у січні-квітні поточного року – 86,1%.

Таблиця 1 – Баланс бюджету, млн. грн.

Отже, за січень-липень 2020 року державний бюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 47,4 млрд грн, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 54,8 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 100,8 млрд гривень.

Проте згідно з оперативними даними Держказначейства видатки державного бюджету за загальним фондом за січень-липень 2020 року становили 564,3 млрд грн, або 88% від розпису звітного періоду. При цьому соціальні видатки, видатки на оборону, на обслуговування боргу та субвенції й дотації місцевим бюджетам повністю профінансовано відповідно до розпису на підставі платіжних доручень.

Прогноз стимулюючої фіскальної політики у 2020 році

З метою протидії негативним наслідкам коронакризи буде сформовано додатний фіскальний імпульс (близько 2% ВВП) для економіки, що істотно позначиться на розширенні дефіциту зведеного бюджету в поточному році до 7.5% ВВП, прогнозує Нацбанк.

Рисунок 2 – Зведений бюджет, % ВВП

Ресурси спрямовуватимуться на фінансування заходів зі стимулювання економічної діяльності (безпосередньо капітальні видатки), підтримання бізнесу та населення в умовах зниження споживчої активності та зайнятості.

Кризовий стан в економіці призведе до падіння обсягів платежів до бюджету: доходи СЗДУ скоротяться орієнтовно на 10% коштом як податкових, так і неподаткових надходжень, йдеться в липневих прогнозах НБУ.

Найсуттєвішого падіння зазнають передусім надходження від податку на прибуток через істотне погіршення фінансових результатів підприємств. Попри це, уряд буде змушений нарощувати видатки соціального характеру для підтримання населення під час економічної кризи, видатки на боротьбу з поширенням епідемії, а також утримуватися від економії на капітальних видатках (зокрема на дорожнє будівництво) для підтримання економіки.

Прогноз найбільшого в історії України бюджетного дефіциту

М’яка фіскальна політика зумовлюватиме формування бюджетного дефіциту, який стане одним із найбільших в історії України, йдеться в липневому інфляційному звіті Нацбанку. За умов невисоких приватизаційних надходжень він фінансуватиметься коштом офіційних та ринкових боргових запозичень.

Рисунок 3 – Широкий дефіцит СЗДУ, млрд грн, і державний та гарантований державою борг, % ВВП

Після відновлення сталого зростання економіки потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави зменшуватиметься, тому дефіцит бюджету поступово скорочуватиметься: до 4% ВВП – у 2021 та до 3.0% ВВП – у 2022 роках, прогнозують в НБУ.

Державний та гарантований державою борг також зростатиме. Ключовими факторами буде істотне нарощування бюджетного дефіциту, падіння номінального ВВП.

В підсумку варто зазначити, що Уряду належить розв’язати не прості завдання, продиктовані коронакризою, адже історичний розмір дефіциту бюджету – це виклик в умовах кризи, яка не схожа на жодну із минулих економічних потрясінь. Та ми не єдині, адже з такими проблемами зіштовхнулася не лише Україна, а й увесь світ.

Прогноз, виклики та поради на шляху економічного піднесення

Досліджуючи проблему економічного відновлення в посткризовий період,  МВФ обґрунтовує поради щодо ключових урядових кроків для формування адекватної фіскально-бюджетної політики направленої на всеохоплююче відновлення.

В умовах кризи, зазначають в МВФ найвищим пріоритетом, як і раніше, є підтримка державна система охорони здоров’я. Урядові заходи, які зменшують небезпеку для здоров’я населення, здійснюють істотний внесок у відновлення оптимізму в ділових очікуваннях та довіри, сприяючи економічній активності та зайнятості мінімізуючи тягар для держфінансів. Адресні, своєчасні та повні дані щодо стану у сфері охорони здоров’я й соціально-економічні показники  надалі відіграватимуть важливе значення для оперативного та ефективного реагування на спалахи інфекції. Оскільки, лише повний та адекватний контроль ситуації щодо пандемії дає впевненість людям та впливає на покращення ділових очікувань бізнесу.

Податково-бюджетна політика може залишатися підтримуючою та гнучкою до часу, допоки не буде забезпечено безпечного та довготривалого посткризового відновлення. В умовах несприятливого сценарію, траєкторія державного боргу може зміститися ще вище, але якщо податково-бюджетна політики посилиться раніше, ніж це доцільно, ризик майбутніх витрат для бюджету лише зросте, наголошують в МВФ.

У Фонді зазначають, значна кількість робочих місць, втрачених протягом кризи, не відновляться. Відтак уряду необхідно забезпечити міграцію ресурсів з секторів, величина яких може зменшуватися необоротно, таких як авіа перевезення, в сектори, які розширюються, зокрема, цифрові послуги.

Якщо певні виклики були обумовлені коронавірусом, то надмірне боргове навантаження – це закореніла проблема влади, що в кризових умовах набула ще більшого значення.

На поточний рік припадають високі виплати за держборгом. Платежі становлять біля 28% від доходів зведеного бюджету, що є серйозним викликом для управління ліквідністю – потрібно вчасно залучити нові позики, щоб замістити старі.

На позитивному боці те, що Мінфін збільшив термін обігу гривневих облігацій – «навіс» погашень у 2020 році міг би бути іще більшим, якби не розміщення п’ятирічних паперів. Внутрішні запозичення (85,7% в структурі фінансування за борговими операціями) лише на 23,7% буде спрямовано на фінансування дефіциту, решта 76,3% – на погашення попередніх боргів. На зовнішньому ринку планувалося залучити еквівалент 142 млрд грн, цими коштами планують погасити борги в еквіваленті 130 млрд грн. Уряд очікує, що середньозважена ставка для внутрішнього боргу становитиме близько 14,6%, а для зовнішнього 8% річних.

Згідно з програмою діяльності уряду, до 2024 року планується зменшити валютний ризик шляхом збільшення частки гривневого боргу до 50%. Нещодавно цей показник становив 34%, зазначають в Мінфіні. Проте, згідно з прогнозом НБУ, під впливом коронакризи, державний та гарантований державою борг у 2020 році зросте до 62% ВВП. Надалі показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та низькій волатильності обмінного курсу.

Унаслідок відмінності значення ринкового курсу гривні від закладеного при бюджетному плануванні у січні − червні 2020 року (30 грн. за дол. США), у порівнянні з прогнозом, видатки на обслуговування державного боргу менші на 7,1 млрд грн (10,3%), напевно, саме  тому актуальність наповнення бюджету шляхом девальвації гривні дещо втрачає свою актуальність. Наразі в Мінфіні не бачать передумов для курсу 30 UAH/USD. «Не бачу передумов для досягнення курсу 30 грн. за дол. США. І не бачу інструментів, за допомогою яких будь-хто може вплинути на рух курсу в цьому напрямку», – заявив Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю журналу «Фокус».

Нещодавно Міністерство фінансів України повідомило про залучення до держбюджету 10,1 млрд грн від випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Як уточнили в пресслужбі відомства, інвесторам запропонували два випуски цінних паперів, номінованих в гривні, з терміном обороту в три місяці й три роки, а також один випуск в півтора року, номінований в американських доларах.

Нагадаємо, у  другому півріччі 2020 року сектор загальнодержавного управління України має зобов’язання погашення зовнішніх боргів у розмірі близько $3 млрд, а у 2021 році – ще $5 млрд. Разом із виплатами за зобов’язаннями перед МВФ загальний обсяг виплат перевищує $10 млрд. Тому, попри м’які світові фінансові умови, доступ до міжнародних ринків капіталу визначатиметься спроможністю української влади забезпечити проведення структурних реформ та здійснити реалізацію виваженої макроекономічної політики. Подальша співпраця з міжнародними партнерами не лише забезпечує надходження необхідних фінансових ресурсів у цей період, а й полегшить доступ до міжнародних ринків капіталу.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.





Від Oblivki

Від Giraff


Від Novostimira


Ми в Facebook