Україна – найбільш дружня до єврейської спільноти серед країн Центральної та Східної Європи. Такі дані оприлюднили дослідники американського аналітичного центру Pew Research Center. За даними центру, лише п’ять відсотків українців не хотіли би бачити євреїв своїми співгромадянами.
Це дослідження, як і реалії життя єврейської спільноти в Україні, свідчать про високу толерантність українського суспільства, з одного боку, та підтримку більшістю єврейської спільноти української державності, з другого, вважають фахівці.
Детальніше розповідає київська кореспондентка радіо Свобода Богдана Костюк:
Єврейська сотня Самооборони Майдану, Єврейська чота Української добровольчої армії (під проводом Дмитра Яроша), участь громадян України єврейського походження у політичному і громадському житті країни, у бойових діях на сході, у волонтерських акціях на підтримку України – це факти повсякденного життя української держави.
А дані опитувань щодо рівня ксенофобії та антисемітських проявів, які в Україні проводять регулярно, свідчать: соціальна дистанція суспільства у ставленні до євреїв скорочується, починаючи з 2014 року. Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода розповідає історик, правозахисник В’ячеслав Лихачов. За його словами, ставлення до людей єврейської національності в Україні здавна характеризується високим ступенем толерантності.
«Українське суспільство толерує євреїв як меншину, найближчу до умовної етнічної більшості, це демонструють опитування останніх 25 років. Але давайте будемо чесними: це не означає, що в Україні немає антисемітизму – він є по всьому світу. Зрозуміло, що в Україні фіксують інциденти, конфлікти, акти вандалізму на ґрунті антисемітизму. Однак, для правильної інтерпретації української ситуації важливо порівнювати її з ситуацією в інших державах», – зауважує Лихачов.
Він також наголошує: у даному випадку опитування проводила авторитетна американська організація (Pew Research Center), яку не можна запідозрити в упередженості або непрофесійності.
А голова Українського єврейського комітету Едуард Долинський зауважує: американські експерти проводили не соціологічне дослідження, а опитування громадської думки, звертаючись до респондентів із запитанням: чи хотіли би бачити євреїв своїми співгромадянами? До того ж, опитування проводилось у 2015-2016 роках, а його нинішня публікація подається у контексті закону Польщі щодо причетності поляків до Голокосту, додає фахівець.
«Це не дослідження і не звіт з питань антисемітизму, це опитування, яке мало інше завдання, у ньому не використано статистику по антисемітизму. І мова у ньому йшла не лише про євреїв, а і про мусульман та ромів. Нічого нового чи сенсаційного у цьому опитуванні немає», – зазначив Долинський.
«Людям треба розповідати, що таке антисемітизм» – Лернер
Тим не менше, опитування американських спеціалістів привернуло увагу українців до питань міжетнічних взаємин і толерантності. Тим більше, що міжетнічна злагода багато у чому залежить від реакції громадянського суспільства і ЗМІ на ті чи інші прояви ксенофобії, каже віце-президент Української спілки єврейських студентів Міла Лернер в інтерв’ю для Радіо Свобода. На її думку, необґрунтовані звинувачення в антисемітизмі – небезпечні, як і будь-яка інша форма дискримінації та ксенофобії.
«Приємно бачити Україну наприкінці списку ксенофобії. Це означає, що наші співгромадяни звертають увагу насамперед на саму людину, її вчинки, а не на національність чи колір шкіри. Група моніторингу прав національних меншин зареєструвала у 2017 році в Україні близько двадцяти інциденти на ґрунті антисемітизму. Водночас, іноді окремі ЗМІ сіють паніку, люди лякаються, напруга зростає. Ми знову повертаємося до того, що людей треба вчити аналізувати інформацію, перевіряти її, розповідати людям, що таке антисемітизм, як він проявляється тощо», – пояснює Лернер.
Вона також повідомила, що представники Спілки пропонують депутатам українського парламенту визначити поняття «антисемітизм» у робочій редакції європейських інституцій. Це не лише наблизить Україну до європейських цінностей і менталітету, а й дозволить позбутися безпричинних страхів, а отже – зробить українське суспільство більш здоровим, вважає Лернер.
«Страшилки» про «бандерівців-антисемітів» – елемент війни Росії проти України – експерти
Водночас, фахівці зауважують, що протиставляти громадян України за національністю чи релігійною приналежністю вигідно Росії. Кремль і надалі буде розігрувати «карту» українського націоналізму, хоча серед українських радикалів – представники різних народів, які проживають в Україні. Але «страшилки» кремлівської пропаганди про «київську хунту» та «бандерівців-антисемітів» є елементом гібридної війни, яку веде Росія і проти України, і проти європейських цінностей, зазначають експерти.
Історик і політолог Олександр Палій упевнений, що високий рівень толерантності, притаманний українському суспільству, може слугувати прикладом для багатьох європейців. А гібридна війна Росії, розпочата проти України, лише прискорила процес формування української багатонаціональної нації, тож доволі часто з позицій українських націоналістів виступають громадяни України різних національностей та релігійних вподобань, каже науковець.
«Якщо говорити про український націоналізм, то він носить захисний характер, він є мирним. Це не шовінізм поневолювача, а протест поневоленого. І, як на мене, справжній патріот завжди поважає патріотизм іншого, це ми побачили на Майдані і це спостерігаємо серед тих, хто боронив або тепер боронить країну від зовнішнього агресора», – вважає історик.
На думку Палія, коріння толерантності та поваги до побратима варто шукати у давніші часи, адже Україна була важливим вузлом торгівельних шляхів, через територію сучасної України проходили міграційні потоки тощо.