Авіакатастрофа «Боїнга»: що пише світова преса про конфронтацію США та Ірану | Київ.Info

Авіакатастрофа «Боїнга»: що пише світова преса про конфронтацію США та Ірану

Авіакатастрофа українського літака в Ірані: компанія Боїнг не зможе взяти участь у розслідуванні через американські санкції щодо Ірану – The Guardian.

Британська газета The Guardian публікує матеріал про подробиці авіакатастрофи «Боїнгу» українських авіаліній МАУ поблизу іранської столиці Тегерану. Посилаючись на речника цивільної авіації Реза Джафарзаде, видання зазначає, що пілот не контактував з диспетчерами і не повідомляв про надзвичайну ситуацію. Також автори додають, що немає жодних ознак того, що катастрофа пов’язана з ракетними ударами по військовій базі США, що відбулися напередодні. Зараз на місці катастрофи працює оперативно-слідча група.

У статті пишуть, що зазвичай американська компанія виробництва авіаційної техніки The Boeing Company теж допомагає в розслідувані авіакатастроф. Однак оскільки у травні 2018 року Дональд Трамп заявив про запровадження санкцій та вихід з ядерного договору з Іраном, це, на думку авторів, може завадити спробам компанії допомогти в розслідувані.

Газета зазначає, що компанія Боїнг останнім часом намагалася відновити довіру клієнтів після двох аварій літака «Боїнг-737 Мах», який компанія зняла з виробництва. The Boeing Company провела ретельну перевірку, зокрема щодо проблем пов’язаних з новою програмою автоматичного управління літака, яка, на думку слідчих, стала причиною аварій. The Guardian пише, що український «Боїнг 737» належить до тієї самої групи літаків, що і літак «Боїнг-737 Мах», але мав іншу систему управління.

Видання нагадує, що минулого місяця компанія звільнила свого виконавчого директора Денніса Мюїленбурґа через критику інвесторів та сімей загиблих і постраждалих. На їхню думку, Мюїленбурґ проявляв недостатньо чуйності та поваги до сімей потерпілих та намагався ввести в оману інвесторів.

У американському виданні The Washington Post автор статті аналізує, чому підвищення національної безпеки США означає відсутність підзвітності перед суспільством.

Автор наводить приклад, коли адміністрація президента США намагалася приховати обставини рішення Дональда Трампа щодо вбивства іранського генерала Касема Солеймані, а також випадок, коли віце-президент Майк Пенс відмовився публікувати стенограму своєї розмови з Володимиром Зеленським, стверджуючи, що її вміст «засекречено». В обох випадках адміністрація США виправдовує свої спроби приховати будь-яку інформацію, посилаючись на «національну безпеку» країни, пише видання.

Автор пояснює, що якщо раніше до Першої світової війни Сполучені Штати наполягали на прозорості і підзвітності у дипломатії, то зараз існує ідея «національної безпеки», яка як чарівне слово перетворює практичну всю інформацію щодо зовнішньої політики на урядову таємницю. Так, пише The Washington Post, у демократичному суспільстві виникла напруга між запитом громадян на прозорість та бажанням уряду тримати деталі зовнішньої політики в таємниці.

Автор статті переконаний, що цю дилему можуть вирішити лише публічні дебати, тим більше, що існує безліч інших термінів для оцінки загрози – слова, які є більш конкретними, менш мілітаризованими та менш секретними.

У статті американського видання The Wall Street Journal також намагаються передбачити подальший розвиток подій навколо США та Ірану. Посилаючись на адміністрацію президента США, видання пише, що Іран зараз загнаний у глухий кут. Політика економічного тиску США продовжує ослаблювати економіку Ірану, а в 2020 році, коли наберуть чинності нові санкції, позиція Ірану ймовірно погіршить ще більше. За оцінками Міжнародного валютного фонду, у 2019 році ВВП Ірану скоротився на 9,5%, а у новому році збитки можуть бути удвічі більшими, пише видання.

Таким чином, Іран має три варіанти виходу з ситуації. Він може продовжувати чинити опір, у той час як його внутрішня економіка та союзники страждають від санкцій. Другим варіантом газета вважає початок масштабної атаки на США. А у третьому випадку Іран може вступити в переговори щодо припинення ядерної та ракетної програми, а також своєї терористичної діяльності.

Однак, як пише видання, адміністрація Трампа переконана, що конфронтація з Іраном не змінить чіткий курс США, особливо враховуючи конкуренцію з Китаєм. У таких умовам, згідно зі словами держсекретаря США Марка Помпео, існує ймовірність поліпшений відносин та співпраці з Росією.

І хоча такий сміливий план неоднозначно сприймають всередині США, але, на думку автора, Трамп і Помпео в будь-якому випадку сповненні рішучості змінити американську зовнішню політику у 2020 році.

Чи може піднесення Китаю поліпшити відносин між США та Росією? «Ми говорили з росіянами», – розповідає Майк Помпео @wrmead. «Росіяни хочуть кращих відносин із Сполученими Штатами Америки»:

 

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.






Від Giraff


Від Novostimira


Ми в Facebook