Історики порівняли пандемії чуми і коронавірусу: великі втрати спонукали до позитивних змін | Київ.Info

Історики порівняли пандемії чуми і коронавірусу: великі втрати спонукали до позитивних змін

Чума була одна з найдошкульніших пошестей в історії людства. Зрештою, такий захід, як карантин, від італійського quarantena – quaranta giorni, «сорок діб» – застосували вперше під час пандемії чуми в XIV столітті. Про те, якою була чума та її наслідки, Радіо Свобода поговорило з істориком, координатором проєкту «Лікбез. Історичний фронт» Кирилом Галушком.

– Перша відома епідемія чуми – це так звана юстиніанова чума. Судячи з назви, вона асоціюється із Візантією, адже Юстиніан – візантійським імператором.

– Я б уточнив, що не епідемія, а пандемія – глобальна. Дійсно, це було за часів імператора Юстиніана, VI століття у Східноримській імперії – Візантії. Тоді загинуло принаймні від 50 до 70% жителів Константинополя. Цей штам чуми ще гуляв 200 років із періодичними спалахами, десь до VIII століття.

– Ви кажете, що загинуло 50-70% населення, але вони при цьому примудрилися побудувати таку грандіозну для свого, зрештою, і для нашого часу будівлю, як собор Святої Софії. Як же їм чума не завадила?

– Треба враховувати, що одна справа Константинополь, мегаполіс, велике скупчення народу. Демографічні втрати в інших містах були не такі значні, але це підірвало на певний час військовий потенціал Візантійської імперії. Вона перебувала на злеті в часи Юстиніана, у спробі реваншу – відновлення Римської імперії – завойовувала Африку, Італію, будувала величні споруди. Але відбувся такий собі надлом, і ця ситуація дозволила людям, які сиділи в лісах далеко від Константинополя, наприклад, нашим предкам слов’янам, опанувати Балканський півострів. Певний час імперія не могла з ними впоратися.

– Відбулося те, що ми зараз називаємо неконтрольована міграція – на територію Візантії.

– Так. Бо раніше міграцію контролювали, а на той момент не спромоглися. Військовий потенціал через епідемію на якийсь час впав.

– Слов’яни інтегрувалися в імперію?

– У слов’ян не було якоїсь свої єдності. Вони просто прийшли й поселилися на території Візантійської імперії. Наприклад, в місті Салоніки жили греки, а виходиш із цих Салонік – там живуть слов’яни. Так Кирило і Мефодій вивчили слов’янську мову і ми через це можемо їм дякувати за нашу абетку.

– Скидається, що наша абетка це такий собі дуже опосередкований наслідок чуми.

– Так, якоюсь мірою причинно-наслідкові зв’язки можна тягти від багатьох речей, зокрема, і від такого.

– Якщо підпивати більш очевидні підсумки першої пандемії чуми, то це крах реваншистських планів Візантійської імперії та розселення слов’ян на Південь.

– Так, хоча для нас більш відчутні соціальні наслідки мала велика чума XIV століття «чорна смерть», яка прийшла в Європу з території України.

Якщо витоки юстиніанової чуми це Верхній Ніл і Ефіопія, а потім через торговельні маршрути вона прийшла до Константинополя, то в XIV столітті, як і зараз – це Китай.

Почалася глобальна пошесть, яка забрала від половини до двох третин населення Європи

Через Шовковий шлях ця пошесть прийшла у південноукраїнські степи. Шовковий шлях закінчувався в Криму, в Кафі – Феодосії.

Тоді відбувалася війна між Золотою Ордою і генуезцями, які сиділи в Кафі. Ординці закидали у фортецю трупи померлих від пошесті.

Вони війну виграли, але якийсь італійський корабель встиг втекти. Італійський корабель відплив до Італії – та врятувався, але вкрай тимчасово.

Почалася глобальна пошесть, яка забрала від половини до двох третин населення Європи від Ірландії до Русі.

“Некроз пальців при чумі, через це чуму називають «чорною смертю»”

– Ось так – глобальна пандемія із одного корабля, який відплив з Феодосії до Італії!

– Здається, він приплив до Венеції. Але тут не лише люди завинили, завинили ще й тварини – щурі.

Біологи та кліматологи пишуть, що ця епідемія збіглася у часі з кліматичними змінами. Неврожайні роки, все дуже вологе. Це спричинило міграцію гризунів, які потяглися до людей. А гризуни самі не хворіють на чуму, але дуже легко її переносять і передають.

Відповідно, це була перемога щурів над людьми у XIV столітті.

– Ви кажете, що від «чорної смерті» померло від половини до двох третин населення. Я так розумію, в селах мерли трохи менше, а в містах, де більше скупчення, смертність була вищою.

– Звичайно. Але відбулася велика ротація міського населення.

Наприклад, вимерло дві третини населення Лондона, місто спустіло, і потім його поповнили люди, які прийшли з сіл, де відстань між людьми була більшою і шансів на виживання також було більше.

В тогочасному місті за тих санітарних умов – це був вирок. А в селі простіше було порятуватися, це напів карантинна ситуація.

– До речі, саме тоді вигадали карантин. Очевидно, що в Італії, судячи з назви.

– Йде суперечка двох міст, які тоді розмовляли італійською мовою – це Венеція або Рагуза, яку ми зараз знаємо як Дубровник. Кожен з них претендує на те, що від чумних країв корабель не міг зайти у гавань, поки 40 днів не буде стояти на рейді, якщо там є інфекція, то не заносити її до міста.

Невдовзі це почали практикувати й інші італійські міста.

Але саме явище карантину, тобто дистанціювання чи ізоляція не є вигадкою XIV століття.

Ще у біблійній книзі написано, що якщо у когось є на тілі виразки, треба щоб він жив окремо від інших людей. Тому ця логіка була присутня.

Можемо згадати той самий «Декамерон», коли під час чуми XIV століття всі люди, які розповідають один одному кумедні історії, живуть окремо, подалі від міста.

Дієвий варіант карантинних засобів можна згадати, коли чума гуляла між Псковом і Новгородом. У Новгороді була така постанова: якщо у місті впіймають псковитянина, то спалити його живцем разом з усім скарбом.

Аналогічно після пошесті 1780-х років намісник Одеси Рішельє, усім відомий Дюк, коли у 1812 році чума прийшла до цього міста, застосовував дуже суворі карантинні заходи, маючи досвід своєї неньки Франції.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.





Від Oblivki

Від Giraff


Від Novostimira


Ми в Facebook