Мова і освіта. Три великі зміни для нацменшин – Київ Інфо

Мова і освіта. Три великі зміни для нацменшин

Звісно, не всі будуть задоволені. Та для єдності України як держави це питання є дуже важливим

Нова школа, загальний вигляд якої ми окреслили в Законі про освіту, прийнятому в 2017 році, містила багато сучасних нововведень, які жваво обговорювались в українському суспільстві. Та викликом, який вийшов за межі нашої країни, стала саме «мовна стаття».

Ми направили її до Венеційської комісії та отримали рекомендації. І тепер у законопроекті про повну загальну середню освіту, поданому на цьому тижні до Верховної Ради, ми пропонуємо для дітей з національних меншин три моделі навчання.

Звісно, не всі будуть задоволені. Напередодні ми обговорювали це питання з національними меншинами, і їх реакції різні. Угорщина, як ми знаємо, має найбільш крайні позиції. Адже угорці не хотіли змін взагалі, мовляв, нехай всі шкільні предмети будуть угорською. Та нові моделі, запропоновані в законопроекті, діють у ЄС, а тому не можуть викликати різкої негативної реакції.

Бо коли торік в одному з районів Закарпатської області 70% дітей не змогли навіть перейти мінімальний поріг ЗНО з української мови – а це унеможливлює їхній вступ до наших вищих навчальних закладів – то ми маємо приклад прямої дискримінації цих випускників. Адже виходить, що система освіта не навчила їх української мови.

Чому ж не навчила? Тому що як раніше, так і досі зберігається система – і новий закон має це змінити – коли дітей повністю навчають рідною мовою. А коли вони вдома, на вулиці та на всіх уроках розмовляють угорською, тільки двічі на тиждень вивчаючи українську, то зрозуміло, що їм буде важко на іспитах. Адже угорська не російська – це зовсім інша мовна група, і її представники мають низькі шанси добре вивчити українську мову самотужки.

А це означає, що вони функціонуватимуть тільки в своєму районі, або виїжджатимуть. Натомість ці діти мають бути мобільними у власній країні, де народились і мають громадянство. І українська мова їм потрібна не лише для того, щоб влаштуватись на ту ж державну службу, а й елементарно для того, щоб поїхати до іншого міста в лікарню і отримати консультацію.

Тож нині ми розробили три моделі, вибір яких залежить від того, до якої мовної групи належать учні.

Перша модель – для тих меншин, чия мова належить до мов ЄС. Тієї ж угорської і румунської меншини. Їхні діти починатимуть навчання рідною мовою, а у початковій школі вже матимуть базовий рівень володіння українською. З 5 класу частина предметів буде викладатись українською, частка якої в навчальному процесі сягатиме 20%. Поступово, до 9 класу, це буде вже 40%. А в 11 класі ми матимемо співвідношення: 60% навчання державною мовою, і 40% – рідною. Така модель, до речі, працює у ЄС, зокрема в Латвії.

Друга модель – для кримських татар. Сьогодні це народ, який взагалі не має власної країни. І Україна – єдина країна, яка може і повинна розвивати їхню термінологічну базу так, аби кримськотатарська мова розвивалась, жила і була сучасною. Для цього ми забезпечимо викладання більшості предметів кримськотатарською мовою, а українську мову та літературу – українською.

І третя модель – для тих меншин, чиї діти не повинні мати проблеми вивчити до 5 класу українську мову на рівні, достатньому для вивчення інших предметів. Тому там буде співвідношення: 80% навчання українською, і 20% – рідною мовою.

Я розумію, що будь-які зміни даються важко, і на це є низка причин. Ми часто зіштовхуємось з опором і з боку українських вчителів, тому що не секрет, що та ж Угорщина доплачує їм за те, щоб вони викладали угорською. Втім, система освіти має за мету дати найкраще саме дитині, а не обслуговувати інтереси інших держав чи конкретних учителів.

Нинішні моделі виведуть нас на збалансований результат, коли випускники знатимуть і рідну, й державну мови. В цьому і полягає наша стрижнева ідея.

Адже в тому числі всі європейські документи визнають: мова – це великий чинник суспільної згуртованості. І для єдності України як держави це є дуже важливим. А тому відступати з цієї теми ми не можемо.

Більше про законопроект про загальну повну середню освіту слухайте в інтерв’ю Лілії Гриневич в авторській програмі Дмитра Тузова «Новий день» на Радіо НВ:

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Google новини та Facebook.

ВІД MY.UA

Ми в Facebook