Ніцой – Порошенкові: Запитайтеся свою владу, чому її дії не відповідають вашим словам! | Київ.Info

Ніцой – Порошенкові: Запитайтеся свою владу, чому її дії не відповідають вашим словам!

Громадська діячка, дитяча письменниця Лариса Ніцой написала публічне звернення до Президента України Петра Порошенка.

«Україна для українців – чужина, або чотири питання до президента», – зазначила Ніцой у своєму Facebook.

Текст звернення наводимо повністю:

Пане Президенте України!

Уважно прослухала ваш виступ на урочистому засіданні Шевченківської премії 9 березня 2018 року. Ви кажете, що ваша влада активно впроваджує українську мову в Україні.

Хочу вас запитати, пане Президенте, перше, чи розумієте ви різницю між такими двома фразами «ВИВЧЕННЯ мови меншин НА ДОДАТОК до державної мови» та «НАВЧАННЯ мовами меншин ПОРЯД з державною мовою»? Першу фразу про те, що мова меншин є додатком до державної, а державна мова є основною – написала Венеційська комісія у своїх рекомендаціях для вашої влади, аналізуючи український закон про освіту. А другу фразу, яка урівнює між собою статуси мов меншин і державної мови, применшує статус державної мови і опускає на один щабель із мовами меншин – написала ваша влада, міністерство освіти та комітет освіти ВРУ, про яку ви кажете, що вона активно впроваджує українську мову. Опускання статусу української мови до рівня мов меншин ваша влада за допомогою спікера парламенту запроваджує в законі про освіту, запроваджує всупереч Венеційським рекомендаціям, запроваджує, порушуючи рішення Конституційного суду 1999 року, у якому стверджується, що державна мова – це основна мова освіти, а мова меншин додаткова мова до державної, а не така сама… Ваша влада системно просуває таке заниження статусу української мови і в новий закон про мову. Ст1. п.2 Законопроекту 5670-д гласить: «Статус української мови, як єдиної державної, не може заперечувати мовні права та потреби національних меншин». Ваша влада просуває це применшення статусу державної мови і в законопроекті про національні меншини і хоче просунути в законопроект про середню освіту. Прошу вас, пане Президенте, задайте питання вашій владі, чому її системні дії із заниження статусу державної мови не відповідають вашим словам про відстоювання цієї ж мови?

Хочу Вас запитати, пане Президенте, друге, чи вмикаєте ви телевізор, коли буваєте за кордоном? Можете назвати хоч одну країну у світі, де б на телебаченні в одній передачі учасники розмовляли різними мовами? Ви де-небудь таке бачили? Щоб одночасно в студії звучала різна мова без перекладу, такий собі Вавилон? Таке ноу-хау є тільки в Україні і це утверджує ваша влада в законах, які ви хвалите: в законі про квоти на телебаченні, в законі про квоти на радіо. Ви пам’ятаєте, в радянські часи виступали на сцені пара коміків Штепсель і Тарапунька? Один з них говорив російською, а другий – українською. Це був такий гумор. Штепсель і Тарапунька своєю двомовністю смішили людей. Ваша влада, яка запроваджує з ваших слів українську мову, написала такий закон про мовлення на ТБ, що колись смішна, гумористична двомовність Штепселя і Тарапуньки стала сьогодні «нормою в законі». Ваша влада прописала багатомовність на законодавчому рівні – і тепер усі передачі ведуться одночасно російсько-українською. Сьогодні цьому явищу навіть є назва «мовна шизофренія». Пане Президенте, у вас ще є час до кінця виборчого терміну, щоб виправити помилку вашої влади, виправити цю ганебну норму – передачі повинні бути одномовні, окремо українські і окремо іншомовні, бо інакше ви увійдете в історію, як президент, при якому в країні було запроваджене унікальне явище – мовна шизофренія.

Хочу вас запитати, пане Президенте, третє, ви ж умієте гарно рахувати? Бо я не сумніваюся у вашому гострому розумі. Звичайно, вмієте. Ваша влада прописала так закон про мовні квоти на телебаченні (а саме телебачення є найуспішнішим засобом зросійщення українців, саме телевізор виконав те, з чим не справилися голодомори і розстріли), що 75% ефіру повинно бути українською мовою, а 25 % – мовами меншин. Може ви думаєте, що тепер більшість ефіру звучатиме українською? Ви помиляєтеся! Якби ви ці 75% рахували від доби – 24 годин, то може так і було б, але 75% рахується від проміжку часу з 7.00 ранку до 22.00 вечора, а це 15 годин ефіру. А тепер порахуйте, 75% від 15 годин ефіру – це українською мовою лише 11 годин з хвостиком. А 11 годин української мови від 24 добових – це навіть не половина. Але й цих 11 годин вашій владі видалося забагато. Ваша влада, яка з ваших слів запроваджує українську мову, написала в ст. 10 п.7, що передача вважається виконана українською мовою, якщо в ній лише ведучі говорять українською, а всі інші можуть говорити мовами меншин. Чи розумієте ви, пане Президенте, що в ці начебто 11 годин українською дозволяється в безкінечній пропорції розмовляти російською? Чи розумієте ви, пане Президенте, що тепер передача вважається українською, якщо в ній розмовляють російською?! Ви не хочете запитати у своєї влади, пане президенте, як їм прийшло в голову таку норму завести в закон?!

Хочу Вас запитати, пане Президенте, четверте, про ваше оголошення запровадити програму з утвердження української мови на 10 років. Проходить рік, а ми утверджуємо українську мову. Проходить два роки, а ми утверджуємо українську мову. Проходить три роки, а ми утверджуємо українську мову. Проходить чотири роки, а ми утверджуємо українську мову. Проходить п’ять років, а ми утверджуємо українську мову. Проходить шість років, а ми утверджуємо українську мову. Проходить сім років, а ми утверджуємо українську мову. Проходить вісім років, а ми утверджуємо українську мову. Проходить дев’ять років, а ми утверджуємо українську мову. Проходить десять років, а ми утверджуємо українську мову… Що, заморилися читати? А ми, українці, заморилися чекати!! Коли 1918 року Україна проголосила незалежність і соборність, і видала закон, що українська мова є державною, то українській владі вистачило 10 днів, щоб українізувати Київ та інші міста, і три місяці, щоб українізувати освітні заклади, запровадивши для всіх учителів обов’язкові курси української мови. Ми просили у вас рік, щоб утвердити українську мову. Ви вирішили річну програму з утвердження української мови розтягнути на 10 років? Ми не можемо чекати аж цілих 10 років! Це ніби каторга, ніби заслання, яке відбував Шевченко на чужині. Ми живемо на своїй українській землі сьогодні і зараз. Найдорожче, що в українців лишилося, це час. Ми не можемо його втрачати! Українською Україна повинна бути вже.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.




Загрузка...

Ми в Facebook