Скляний піар знову дав тріщину: Які скандали супроводжували міст Кличка за два роки існування - Київ.Info

Скляний піар знову дав тріщину: Які скандали супроводжували міст Кличка за два роки існування

Скляний піар знову дав тріщину: Які скан…

Наприкінці лютого в Києві вкотре тріснуло скло на сумнозвісному пішохідно-велосипедному мосту, який поєднує оглядовий майданчик біля так званої “Арки дружби народів” та парк “Володимирська гірка”. Чергова аварія стала рутинною навіть для комунальників, які цього разу навіть не облаштовували огорожу навколо пошкодженого місця, а лише обмежились звичайною стрічкою, яку швидко зірвали перехожі.

Depo.Київ згадує аварії, які траплялись на скляному мості з моменту його відкриття, та скандали, які супроводжували пішохідну переправу.

Тріснуте скло як символ мосту 

Ідея спорудження пішохідного мосту між Володимирською гіркою та Аркою дружби народів виникла ще за радянської влади. Йдеться про 1934 рік, коли столиця Української РСР була перенесена з Харкова до Києва. Тоді радянська влада планувала створити так званий “Урядовий центр” у Києві з пристосуванням міста до “реалій соціалізму”, які передбачали знищення, зокрема, сакральних споруд. Тоді більшовики знищили в місті понад сто храмів та церков, серед них – древній Михайлівський Золотоверхий монастир, відбудований в нинішньому вигляді наприкінці 1990-х. 

У період тодішньої розробки Генплану міста розглядалося щонайменше п’ять варіантів “Урядового центру”, серед яких були Звіринецький, Липський, Хрещатинський, Печерський та Розосереджений. Останній варіант проєкту, архітектора Василя Кричевського, передбачав будівництво віадуку між Володимирською гіркою та Європейською площею. Вчені припускають, що таким чином він хотів хоча б частково зберегти архітектуру центральної частини Києва. Тобто ідея, подібна тій, яку реалізували в 2019 році, з’явилась ще в 1934-му.

Віадук між Володимирською гіркою та Хрещатим парком

Віадук між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. Фото: Вікіпедія

Офіційно роботи зі спорудження скляного мосту розпочались у грудні 2018 року, але фактично будівництво почали ще в листопаді і місяць проводили роботи під виглядом “археологічних досліджень”. До проекту одразу виникла маса запитань, зокрема тому, що на оприлюднених рендерах була незрозуміла будівля під оглядовим майданчиком під “Аркою”, що змусило говорити про намір побудувати черговий скляний ТРЦ або офісний центр на схилах Дніпра, але згодом споруда з візуалізацій “зникла”. крім того, на деяких рендерах була присутня… канатна дорога, про яку тоді офіційно Кличко та команда воліли не оголошувати, проте яку взялись активно будувтаи нині, в 2021-му.

Відкрили пішохідно-велосипедний міст на День міста 2019 року. Мер Віталій Кличко обіцяв відкрити переправу саме на це свято, тому будували її буквально “стаханівськими темпами,” і вдень, і вночі. Конструкції постачав Миколаївський суднобудівний завод. Кличко хизувався тим, що переправу на 90% побудували з вітчизняних матеріалів. Роботи обійшлися місту в 420 мільйонів гривен, хоча початково в КМДА запевняли, що споруда обійдеться в 250 млн грн.

Як і обіцяв мер, 25 травня відбулася урочиста церемонія відкриття мосту, в якій взяв участь і сам очільник столиці разом зі своїм братом Володимиром. Запуск “атракціону” – головною “фішкою” мосту стали скляні вставки, по яких можна ходити – став неабияким приводом для самопіару Кличка, який зміг похвалитись появою в місті неабиякого нового об’єкту, заздалегіть популярного у пересічних киян та туристів. Під час відкриття міський голова разом з братом навіть стрибали на склі, аби продемонструвати його міцність.

А вже наступного дня після відкриття скло на мосту тріснуло. Віталій Кличко тоді заявляв, що розглядається версія акту вандалізму, адже враховуючи характеристики скла, воно начебто не могло тріснути. Мер казав, що влада припускає можливий постріл знизу, і навіть Кличко назвав ситуацію з тріснутим склом кримінальною диверсією. За іншою версією – скло тріснуло після того, як на ньому пострибала група підлітків.

Зазначимо, що ніяких вандалів – ні тих, що стрибали згори, ні тих, що стріляли знизу – знайдено так і не було.

Скляний міст тріснув на наступний день

Скляний міст тріснув наступного дня. Фото: Андрій Гудзенко

У липні 2019 року тріснуле вже скло огорожі мосту. У грудні 2020 року – нова тріщина, в КМДА знову зробили заяву про вандалізм, проте камери спостереження подібних фактів не зафіксували.

Через декілька місяців, у лютому 2021 року стався новий інцидент: пішли тріщинами одразу декілька скляних панелей. Цього разу комунальники вже не заморочувались та навіть не огороджували аварійну ділянку.

Ще одна проблема – гідроізоляція тих самих скляних панелей. Після першого ж дощу з’ясувалось, що між шарів скла протікає вода, і почались довгі впоратись з цією халепою. Після різноманітних спроб навколо “вікон” з’явилась досить таки груба гідроізоляція, яку згодом накрили металевими панелями. 

Зазначимо, що нині скло на мості давно не прозоре, а “матове”, оскільки тотально пошкрябане дрібною щебінкою, що відбилася від покриття мосту. Таким чином, переправа більше не виконує своєї розважальної функції, не даючи можливості відчути пустоту під ногами. 

Перший проект “улюбленого архітектора Кличка”

Проєкт будівництва мосту розробила компанія “Проєктні системи ЛТД” колишнього депутата Київради, екс-заступника голови постійної комісії з питань містобудування та архітектури Андрія Миргородського. 

Архітектор Андрій Миргородський

Архітектор Андрій Миргородський. Фото: Mind.ua

За часів мерства Віталія Кличка справи у Миргородського пішли вгору: саме його компанія постійно виграє багатомільйонні тендери на проєктування “найжирніших” та скандальних об’єктів столиці. Окрім пішохідного мосту Миргородський проєктував меморіал жертвам Голодомору, благоустрій території Труханового острову з його “перголою”, гігантський флагшток на Печерську біля “Батьківщини-Матері”. На черзі – нові великі будівництва: канатні дороги від Арки дружби народів до Труханового острова та Поштової площі, а також пішохідного місту на Оболонський острів, за свою хвилясту форму вже прозваного критиками “аскаридою”.

Також Миргородський є автором скандального проєкту реконструкції Гостиного двору, який може перетворитись на новий ТРЦ, якщо будівлю передадуть на баланс міста. Це – реінкарнація проекту часів “гауляйтера Києва” Попова, реалізації якого завадила Революція Гідності та втеча головних “регіоналів” з країни. 

Але повернемось до проєкту пішохідно-велосипедного мосту. Історія почалася ще 2013 року, коли КМДА видала розпорядження про проведення міжнародного конкурсу на найкращий проєкт будівництва переправи. Тоді переможця не визначили, а дали два других місця компаніям з Швейцарії та Іспанії. Варто додати, що саме в ті часи Миргородський створив проєкт реконструкції Гостиного двору та канатної дороги на Труханів острів.

У квітні-серпні 2017 року КМДА проводить перемовини із архітекторами зі Швейцарії та Іспанії, які посіли другі місця в конкурсі. Архітектори зазначали, що вони так і не отримали грошову винагороду за конкурс ($10 тисяч), а представники міської влади пропонували їм розробити повний проєкт за $39 тисяч, з яких 10 000– премія за конкурс, оскільки більше дати не можуть. Від такої пропозиції архітектори відмовились, а представиники КМДА більше не виходили на перемовини і наче як знову “забули” сплатити винагороду за конкурс.

У вересні 2017 року, після оголошення відповідного тендеру, Віталій Кличко заявив, що будівництво розпочнуть за швейцарським проєктом. Але після цього тендер на розробку проєкту мосту виграє компанія “Проєктні системи ЛТД” Миргородського, з якою КМДА укладає угроду на 3,63 млн грн, але у липні 2018 року за переговорною процедурою суму проєктування збільшують на 1,6 млн грн.

Наприкінці 2019 року з компанією Миргородського уклали ще один додатковий договір на коригування проєкту – вже за 9,5 млн грн. З цієї суми 8,1 млн грн витратили на коригування проєкту і розробку нової документації безпосередньо по мосту, а ще 1,4 млн грн – на розробку проєкту будівництва підпірних стін. Офіційною причиною укладання додаткового договору назвали необхідність коригування проєкту для того, щоб забезпечити можливість реалізації іншого об’єкту – канатної дороги, автором проєкту якої теж є компанія Миргородського.

Скандал зі швейцарцями та звинувачення в плагіаті 

Тим часом швейцарські архітектори, які були серед переможців конкурсу 2013 року заявили, що при будівництві переправи в Києві використовуються концепції з їхньої розробки та звинуватили Миргородського в плагіаті. Про це тоді повідомила співзасновниця компанії “Leuppi & Schafroth Architekten” Стефані Шафрот. За її словами, базова концепція, основні принципи проєктування, форма, конструкція та матеріали були взяті з їхнього проєкту.

Проєкт будівництва мосту швейцарської компанії "Leuppi & Schafroth Architekten"

Проєкт будівництва мосту швейцарської компанії “Leuppi & Schafroth Architekten”

В компанії Миргородського тоді відкинули звинувачення швейцарських колег та заявили, що проєкт був розроблений раніше 2013 року.

Витратили вдвічі більше, ніж планували 

У травні 2019 року КМДА збільшила вартість проєкту будівництва мосту з 260 млн грн до 420 млн. Вартість будівництва виросла за рахунок перерозподілу витрат з бюджету.

Гроші, які направили на будівництво пішохідного мосту, вилучили з фінансування реконструкції Київського зоопарку. Кличко тоді заявляв, що орієнтована вартість робіт складає 400 млн грн. У лютому 2020 року мер виступив з заявою, що начебто на будівництві пішохідного мосту навіть зекономили бюджетні кошти. Він сказав, що перевірка показала, що на переправу витратили 278 млн грн, хоча під час відкриття мосту сам Кличко розповідав про 420 млн. 

Міст побудували всупереч Генплану

У 2019 році журналісти повідомляли про те, що пішохідний міст на Володимирську гірку побудували всупереч Генеральному плану Києва до 2020 року. 

Генплан був єдиною чинною містобудівною документацією для території будівництва та не передбачав створення там мостового переходу. 

Територія потрапляє одразу в три функціональні зони: громадських будівель та споруд, зелених насаджень загального користування, а також вулиць і доріг. 

За Генпланом, подібні об’єкти не можна було будувати в зоні зелених насаджень загального користування. Територія будівництва розташована у межах двох парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (“Хрещатий” та “Володимирська гірка”) на території природно-заповідного фонду. 

Також варто зазначити, що велосипедна доріжка на мості фактично веде в нікуди, оскільки будівництво переправи не входило в плани реконструкції парку Володимирська гірка.

Будівельний скандал з ЮНЕСКО

У березні 2019 року ЮНЕСКО поставило міській владі вимогу припинити будівництво пішохідного мосту, оскільки зона Володимиської гірки перебуває під їхньою охороною. В листі ЮНЕСКО висловлювали стурбованість можливими наслідками будівництва для збереження об’єкту, який становить світову цінність.

Після звернення ЮНЕСКО будівельні роботи були на словах призупинені, а на ділі – завершені попри зведення мосту в охоронній зоні.

Тоді заступник Кличка Олександр Спасибко казав, що місто отримало узгродження всіх інстанцій України на будівництво, і заявив, що роботи йдуть за законом.

Після низки скандалів та аварій, через два роки після відкриття, стан мосту, на який було витрачено декілька сотен мільйонів грошей платників податків, залишає бажати кращого. І не зовсім зрозуміло, скільки ще часу та грошей потрібно меру Віталію Кличку та міській владі для того, щоб міст нарештів став безпечним для киян.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.



ВІД OBLIVKI



ВІД LUCKYADS


Від Giraff


Від Banganet


Від Smi.biz

Ми в Facebook

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com