Трагедія Бабиного Яру не вписувалась у радянську концепцію «переможної війни», – історик – Київ Інфо

Трагедія Бабиного Яру не вписувалась у радянську концепцію «переможної війни», – історик

Досі достеменно невідома справжня кількість жертв, розстріляних у Бабиному Яру. Адже нацисти будь-що намагались приховати свій злочин. Там знищували не лише за національною ознакою. До того ж, якщо облік загиблих євреїв ще проводили, то статистики вбитих ромів ніхто й робив.

Про це йдеться у фільмі програми «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» «Бабин Яр» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK).

У 1941-1943 роках в урочищі Бабин Яр нацисти вбивали не лише євреїв. Ще одним народом, до якого було так зване особливе ставлення, стали роми. До того ж, якщо облік вбити іудеїв німці ще вели, то страчених ромів ніхто не рахував. Експерти ж розповідають: цілком ймовірно, що саме роми, а не євреї стали першими жертвами у київському урочищі.

«За переписом 39 року у Києві жило більше 120 ромів, і це тільки осілих. Але ми маємо ще враховувати, що часто під час переписів роми називали себе росіянами чи українцями. І так само їх фіксували у паспортах», – зазначає науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий.

Серед тридцяти п‘яти пам‘ятників загиблим у Бабиному Ярі є і ромська кибитка, яку встановили лише минулого року. За різними даними, там загинуло близько п‘яти ромських таборів. Серед жертв – і бабуся поетеси Раїси Набаранчук.

«Тоді уже не мали, що їсти. Мама була смуглявою, тож не могла вийти на вулицю, а бабуся, хоча й теж циганка, була світлішою. Тож вона вирішила піти по харчі. Однак додому вже не повернулася. Виявляється, німці робили набіги – ловили людей і вбивали там на місці», – розповідає Раїса Набаранчук.

Однак не лише роми, українці та євреї стали жертвами нацистів. 14 жовтня у братській могилі Бабин Яр опинилися 308 пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова, що розташовувалась неподалік урочища.

Бабин Яр став могилою для більш як півтисячі українських націоналістів. Серед жертв була і відома поетеса, член Організації Українських Націоналістів Олена Теліга. Вона, як і сотні українських націоналістів, стала «незручною» для нацистів після кількох гучних акцій. Останньою краплею було відзначення українцями річниці Базарської трагедії.

«Тоді німці дійсно були в шоковому стані. Адже побачили, наскільки масовою є підтримка заходів ОУН, спрямованих на відновлення української державності. А це в плани нацистів не входило», – зазначає керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Сергій Кот.

Українських націоналістів нацисти часто знищували ще у в’язницях, а лише потім їхні тіла звозили в урочище. За офіційними даними проводу ОУН, в окупованому Києві впродовж 1941-1943 років загинуло більше 600 членів організації і їх симпатиків.

У серпні 1943-го, відступаючи, нацисти всіляко намагались приховати сліди своїх злочинів.

Та все ж, утаємничити масові вбивства у Бабиному Яру було просто неможливо. У Радянському союзі про трагедію говорили, щоправда, пошепки. Адже ці жертви були невигідними для комуністичної пропаганди. Після закінчення Другої світової урочище не відповідало концепції переможної війни, коли, буцім, єдиний радянський народ переміг нацизм.

«Коли йшлося про жертв нацизму, то говорили про тих, які борються. Подивіться на пам’ятники військовополоненим – вони гинуть, але не здаються. Але насправді все було інакше і це руйнувало концепцію «переможної війни», – зазначає науковий співробітник Інституту історії України Тетяна Пастушенко.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Google новини та Facebook.

ВІД MY.UA

Ми в Facebook