У топ-10 засмічених країн. Що треба зробити з відходами в Україні просто зараз | Київ.Info

У топ-10 засмічених країн. Що треба зробити з відходами в Україні просто зараз

Україна посіла дев’яте місце у десятці країн з найбільшим обсягом сміття на жителя.

Про це пише американське видання USA Today із посиланням на агентство 24/7 Wall Street.

Дослідження проводили стосовно промислових і побутових відходів. Найбільше сміття на одного мешканця припадає в Канаді – близько 36 тонн.

У топ-3 увійшли Болгарія та Сполучені Штати. Десятку замикає Сербія, де приблизно на півтори тонни менше сміття на одну людину, ніж в Україні. Детальніше про дані звіту щодо України — у сюжеті Радіо НВ.

Щоб визначити найбільших виробників відходів, агентство 24/7 Wall Street розрахувало вироблені кожною країною спеціальні відходи і регулярні тверді відходи на душу населення. Для цього використали дані глобальної бази Світового банку, яку оновили у вересні 2018 року.

Україна — на дев’ятому місці у рейтингу. Два роки тому країна виробила майже 500 млн тонн сміття, з них майже 90% – небезпечні відходи.

За даними агенства, у категорії небезпечні відходи Україна продемонструвала найбільший показник серед 105 країн. У той же час два роки тому в Україні переробили лише трохи більше 3% сміття. У Канаді, яка на першому місці серед країн-виробників відходів, майже у сім разів більше.

Приблизно третина загальної кількості відходів у більшості розвинених країн пов’язана з будівництвом, реконструкцією і процесами знесення, пише 24/7 Wall Street із посиланням на статистичні дані ЄС.

Втім, за прогнозом Світового банку, рівень вироблення сміття зростатиме. За 30 років його кількість може збільшитися на 70%.

Кіло на день

Українець в середньому викидає близько одного кілограма сміття, а промислові відходи в розрахунку на одну людину складають 30 кілограмів на день, розповів у коментарі Радіо НВ голова громадської організації Зелена Генерація Олександр Коваль.

Промислові відходи накопичувалися не один рік, каже він. Серед них — відходи, які відпрацьовують електростанції, металургійні та хімічні підприємства, будівельні відходи. Серед небезпечних відходів — різні хімічні забруднення, сірка, викиди оксидів азоту, мишьяк, мідь, реагенти при виробництві металів, розповів експерт.

За його словами, реальний обсяг відходів, які викидають промислові підприємства, іноді складно підрахувати. Реальні обсяги відходів можуть приховати, тому що від цього залежить екологічний податок, який сплачує підприємство, роз’яснив Олександр Коваль.

«Вони отримують дозвіл на викиди раз на кілька років, але ми бачимо, що великі підприємства просто змінюють дату, подають документи у Мінекономрозвитку і отримують дозвіл на викиди, але основні ці цифри не змінюються. І так само дуже важко порахувати, скільки забруднюючих речовин викидається у повітря або зливається у воду. Тому що ніхто не стоїть біля цієї труби і не рахує насправді. Тобто ті цифри, які опубліковані, вони взяті, скоріше за все, з офіційних джерел, але вони можуть бути набагато більшими», — зауважив Коваль.

Переробка твердих відходів

В Україні фактично відсутня галузь переробки твердих побутових відходів, заявив у коментраі Радіо НВ голова правління підприємства Київспецтранс Андрій Грущинський. Це компанія, яка вивозить сміття з п’яти районів столиці і є оператором двох київських полігонів.

Сортування сміття докорінно не вирішить проблему твердих побутових відходів, попри те, що це хороша ініціатива, певен Грущинський. Переробка здатна перетворити побутові відходи на інертний залишок, який не впливатиме значної мірою на довкілля.

«Окреме збирання пляшок, скла чи якихось інших компонентів — така діяльність зменшує кількість відходів, які йдуть на полігон, у незначних кількостях. Що стосується сортування на рівні господарства або роздільного збору, дійсно така практика у світі є, але вона обов’язково доповнює наявність у країні галузі переробки твердих побутових відходів», — зауважив Грущинський.

Сміттєва реформа

Україна вже почала так звану сміттєву реформу. Адже закон про відходи — застарілий. Вже розроблена національна стратегія поводження з відходами, розповіла Радіо НВ співзасновниця громадської організації Re — think Світлана Коломієць.

Згідно зі стратегією, за чотири роки Україна має переробляти 15% побутових відходів, а приблизно через 10 років — половину.

Окрім цього, деякі правила розповсюджуватимуться і на виробників тари, упаковки і батарейок. Зокрема, виробники пластикових пляшок мають встановити контейнери для збору. А от полігони, які зараз в основному є простими сміттєзвалищами, повинні відповідати екологічним стандартам. Повністю відмовитися від них — не вдасться, запевнила експерт Світлана Коломієць.

«Навіть у тих країнах Європи, які переробляють всі свої відходи і щось імпортують, навіть у них є полігони. Все рівно у результаті будь-якої переробки є якісь залишки, є якісь інертні рештки або це технічний компост, або це шлаки. Так чи інакше, це захоронювати треба. На полігони не варто відправляти все, що ми утворюємо, відходи повинні перероблятися. На полігон має йти тільки інертний залишок — те, що жодним чином неможливо переробити, з чим вже нічого не можна зробити. Тільки вже у цьому випадку — на полігон», — зазначила Коломієць.

За даними сайту Альтернативна енергія, Швеція переробляє 99% своїх відходів. В цій скандинавській країні решта — або 1% сміття надходить на звалища. Швеція купує сміття в інших країн. Сусідня Норвегія постачає їй 800 тисяч тонн щороку.

 

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.






Від Giraff


Від Novostimira


Ми в Facebook