У зелених зонах активізувалися кліщі: Що робити і як захиститися - Київ.Info

У зелених зонах активізувалися кліщі: Що робити і як захиститися

У зелених зонах активізувалися кліщі: Що…

Про це повідомляє Depo.Київ.

Користувачі соцмереж, уже почали публікувати фото своїх зустрічей з паразитами.

Як виглядають кліщі

Кліщі належать до павукоподібних і нагадують маленьких павучків завдовжки від 2 до 4 міліметрів. Після того, як кліщ насмокчеться крові, він значко збільшується в розмірах і стає добре помітним, утворюючи горбик під шкірою.

Сезонна активність кліщів триває з березня до листопада і має два виражені піки: у квітні-травні та в серпні-вересні. 

Кліщі присмоктуються до людей та тварин не лише під час перебування на природі, але й за деякий час після відвідування зеленої зони.

Кліщ може переповзти на тіло людини:

  • у квартирі, якщо кліща принесли з букетом квітів, або він був на шерсті домашньої тварини, яка прийшла з прогулянки;
  • у транспорті, якщо кліщ залишився на одязі інших людей, що поверталися з лісу.

Живляться кліщі кров’ю, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Разом зі слиною він виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб.

Дорослих кліщів, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: у місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах.

Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто залишається не помітним.

Чому кліщі небезпечні

Самі кліщі не є небезпечними, але вони є переносниками збудників кліщового вірусного енцефаліту, хвороби Лайма, туляремії, Марсельської гарячки тощо. Собак кліщі заражають піроплазмозом.

В Україні є кілька десятків видів кліщів, які переносять 35 різних збудників хвороб. Собачий кліщ — єдиний серед них, що переносить борелій – збудників хвороби Лайма. Є ще енцифалітний кліщ, який не відрізняється від звичайного, за винятком того, що є переносником небезпечного вірусу. І про це, можна дізнатися, тільки дослідивши його в лабораторних умовах.

Кліщовий вірусний енцефаліт – це гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності чи смерті.

Вірус зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.

Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому його роздавлюванні чи розчухуванні місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих тварин.

Перші прояви хвороби проявляються через 7-14, деколи 30 діб. Гострому періоду може передувати стан, як при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м’язах, в ділянці шиї, плечах, попереку із відчуттям оніміння. Хвороба починається гостро, хворого лихоманить, різко може підвищуватися температура тіла до 38º-39ºС.

Водночас медики наголошують, що ближче до заходу Євразійського континенту кліщовий енцефаліт зустрічається рідше, зате частіше виявляється хвороба Лайма (кліщовий бореліоз).

Кліщовий системний бореліоз або хвороба Лайма – це тяжке інфекційне захворювання, переносником якого є кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби імовірність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Інкубаційний період може тривати від однієї доби до 60 діб, найчастіше – 14 діб.

Інфекція вражає різні органи та системи організму: нервову, серцево-судинну, опорно-руховий апарат, печінку, селезінку, очі. Перші прояви хвороби Лайма можуть з’явитися через 1-3 тижні. Як правило, на місці присмоктування кліща на тілі постраждалого виникає кліщова мігруюча еритема – почервоніння шкіри.

Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Варто зазначити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається.

Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба стає хронічною, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.

Марсельська гарячка — трансмісивне захворювання. Переносником інфекції та її резервуаром є бурі собачі кліщі, які можуть жити на різних тваринах: собаках, рогатій худобі, котах, зайцях, диких кролях. Вони здатні завершити свій життєвий цикл у приміщенні і тому можуть розмножуватися в будинку або собачому розпліднику. Достатньо занести кількох кліщів, і незабаром з’явиться ціла колонія. Самка, насмоктавшись крові, відкладає тисячі яєць у щілини собачої будки, тріщини в стінах, після чого гине. А вже через кілька тижнів вилуплюються личинки. Люди інфікуються випадково: при укусі інфікованого кліща  або втиранні в рану решток убитого кліща, потраплянні їх на слизові оболонки ока, носа, ротової порожнини.

Хвороба проявляється у спорадичних випадках або в окремих осередках із характерною сезонністю (в Україні — з травня по жовтень). Собачий кліщ рідко кусає людину, тому дуже часто марсельська гарячка виникає у тих осіб, які мають тісний контакт із собаками. Бурий собачий кліщ може передавати людині ще й ерліхіоз (трансмісивна інфекція, яка викликається внутрішньоклітинними паразитами).

Як вберегтися

Щоб захиститися від нападу кліщів слід дотримуватися рекомендацій:

  • одягатися у світлий однотонний із довгими рукавами щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;
  • проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні дві години та ще раз удома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям; шию та за вухами; під пахвами; під колінами; пахову зону;
  • звільнити від сухої трави, гілок, хмизу у радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;
  • удома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
  • перевірити речі, які принесли з прогулянки — простирадла, намети, сумки тощо.
  • якщо разом із вами на природі перебував ваш пес – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;
  • використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід із урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Якщо підхопили кліща

Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, слід його зняти якомога швидше. У кожному районі Києва цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть необхідні рекомендації.

Фахівці не радять видаляти кліща самостійно, адже при цьому можна внести до ранки інфекцію, та й провести цю операцію без відповідної практики доволі складно, адже можна розчавити кліща або не видалити цілком.

Однак, якщо немає можливості звернутись до лікаря, кліща треба видалити самостійно. Для цього кліща розхитують з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини та повільно видалити кліща разом із хоботком.

Також рекомендують використовувати спеціальний інструмент, який продають у ветеринарних аптеках. Він дуже схожий на мініатурний цвяхосмик і працює так само. Спочатку кліща треба обережно похитати в різні боки, а потім викручувати. 

Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився у ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку і за направленням лікаря здати в лабораторію для перевірки на наявність збудників небезпечних хвороб.

Якщо кліща не здавали на дослідженння, то за місцем укусу варто спостерігати протягом місяця. Будь-які зміни, як то свербіж, почервоніння, підвищена температура, є приводом для обов’язкового звернення до лікаря. Він призначить лікування або скерує на консультацію до інфекціоніста.

Як захистити тварину від кліщів і як рятувати після укусу

Захистити тварину можна нашийником, спреєм та краплями. Якщо ви збираєтеся їх використовувати, то уважно читайте інструкцію із застосування, щоб не нашкодити.

Також після кожної прогулянки треба ретельно оглянути тварину навколо шиї, вух, живота, хвоста та паху. Виявленого кліща варто його видалити за допомогою ветеринарів або самостійно.

Кліщі небезечні для тварин тим, що переносять збудників паразитарного захворювання крові бабезіозу (піроплазмоз).

Коли інфікований кліщ кусає тварину, разом з його слиною у кров потрапляють мікроорганізми бабезії, які руйнують еритроцити, і через якийсь час тварина гине від асфіксії через те, що в крові не вистачає кисню. Якщо захворювання не лікувати, то воно практично завжди призводить до смерті тварини.

Ознаки піроплазмозу:

  • постійний свербіж в ураженій ділянці тіла;
  • тварина стає млявою і ослабленою;
  • температура;
  • відсутність апетиту;
  • сеча бурого (чорного) кольору;
  • задишка;
  • жовтяниця;
  • зміна кольору слизових тканин.

Звичайний інкубаційний період бабезіозу — від 1 до 4 діб. Уражаються насамперед нирки і печінку тварин. У разі своєчасного звернення досить 1-2 ін’єкцій спеціальних препаратів, які знищують бабезій. Але лікувати повинен тільки ветеринар.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Twitter та Facebook.



ВІД OBLIVKI



ВІД LUCKYADS


Від Giraff


Від Banganet


Від Smi.biz

Ми в Facebook

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com