Україна загрожує молдавському металопрокату митами – Київ Інфо

Україна загрожує молдавському металопрокату митами

Два місяці тому, а саме 2 липня 2018 року, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) за пред’явленням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) почало антидемпінгове розслідування відносно імпорту в Україну прутків з вуглецевої і легованих сталей походженням з Білорусі та Молдови.

Зараз розслідування перебуває на завершальній стадії, і в разі, якщо вимогу ініціатора розслідування буде задоволено, будуть введені мита на прутки.

Особливо переймаються молдавани – і їх зрозуміти можна. Зовсім нещодавно – в травні 2018 року – флагманське підприємство – Молдавський металургійний завод (ММЗ, м Рибниця, Молдова-ПМР) – на 3 роки потрапило до списку санкцій РНБО України, спрямованого проти російських компаній. І ось тепер на обрії з’явилися мита на продукцію молдавської металургії, яка, до речі, користується в Україні великим попитом.

Інформагентство «Інфомаркет» (Кишинів, Молдова) днями опублікувало своє бачення ситуації, що склалася. Примітно, що позиція українських бізнес-ЗМІ «Дело» та «Експерт. Україна» збігається з молдавської.

Ряд опитаних цими ЗМІ аналітиків звертають увагу на те, що санкції і мита Україна вводить дуже вибірково і в інтересах одного й того ж заводу – їм є меткомбінат «Арселор Міттал Кривий Ріг» (АМКР). Саме це підприємство є ініціатором усіх антидемпінгових розслідувань, як проти Росії (введені в лютому 2018 року мита на імпорт з РФ арматури і катанки), так проти Молдови й Білорусі.

Дійсно, у матеріалах розслідування МКМТ вивчається доцільність введення мит виключно по відношенню до прутків гарячекатаних в стрижнях (саме такі є однією з основних номенклатурних позицій для АМКР).

До речі, у червні-липні 2018 року рівень цін на довгомірний прокат в Україні і так вже був найвищий за останні роки, що є наочним свідченням не на користь санкцій і підвищення мит. Тільки протягом року внаслідок зокрема монополізації ринку з боку АМКР ціни виросли більш ніж на 30%. У цій ситуації на думку представників українських брухтозаготівельних підприємств, імпорт прокату необхідний для того, щоб стримувати збільшення цін.

Хто відповість за необгрунтовані санкції?

Аналітики ІА «Інфомаркет» упевнені, що привід (зв’язок з російським капіталом) для включення ММЗ до списку санкцій – надуманий, тоді як справжня причина полягає в прагненні українських металургів посилити контроль над ринком металобрухту. Патовість ситуації в тому, що якщо немає дефіциту брухту, то і необхідності в санкціях РНБО проти ММЗ не було (адже вони були введені з ініціативи «Укрметаллургпрома»).

В Об’єднанні підприємств «Укрметалургпром» підтверджують, що введення санкцій стосовно ММЗ має призвести до скорочення дефіциту металобрухту, в якому нібито мають гостру потребу українські металургійні підприємства.

Молдавські ж економісти, на підставі аналізу пікових стрибків обсягів експорту та імпорту брухту чорних металів, прийшли до висновку, що експорт на користь ММЗ взагалі не впливає на дефіцит цієї сировини в Україні. В аналітичній публікації ІА «Інфомаркет» зазначається, що збільшення експорту в першому кварталі 2018 року в 3,6 рази в натуральному вираженні при збільшенні імпорту всього на 28,6% у натуральному вираженні демонструє явний надлишок брухту в Україні і не вказує на його нестачу на внутрішньому ринку.

«Якби в Україні дійсно не вистачало сировини для металургійних підприємств, то при такому розриві динаміки зростання експорту й імпорту це викликало б різке зростання цін на металобрухт на внутрішньому ринку», – впевнені аналітики ІА «Інфомаркет».

У той же час зростання цін на внутрішньому ринку щодо світових ринків не відбулося – і це дуже добре показує задоволеність українських металургійних підприємств пропозицією брухту чорних металів.

Тут доречним буде повідомити, що в Україні підприємства зі збору брухтупостійно критикують владу за неринкові обмеження експорту брухту. Так, президент Української асоціації вторинних металів ( «УАВтормет») Володимир Бублей у листі до президента Петра Порошенка вказував на маніпулювання оцінками ситуації щодо забезпечення металобрухтом метпідприємств, виробничими показниками та ціновою інформацією з метою лобіювання комерційних інтересів виключно на користь однієї галузі – металургії.

За його словами, обмеження експорту обумовлює несвоєчасність розрахунків за поставлений металобрухт в Україні, є причиною низьких цін на нього на внутрішньому ринку, як наслідок, знижується обсяг брухту, скорочуються поставки на метпідприємства.

Більше того, запровадивши санкції щодо ММЗ і таким чином штучно обмеживши експорт металобрухту, Україна позбавила себе близько 1 млн євро надходжень на місяць. Саме стільки зараз недоотримує бюджет у вигляді експортних мит від діяльності заготівельників брухту в результаті розриву виробничих зв’язків, що існували до введення санкцій. ММЗ ж переорієнтувався на імпорт брухту з ЄС.

Фейковий дефіцит металобрухту

В Україні протягом останніх двох років особливо активно обговорювалася тема нестачі металобрухту. Низка ЗМІ навіть вказали на винуватця всіх бід вітчизняної металургії – ним виявився ММЗ.

Пікантності ситуації додає така заява екс-заступника міністра економрозвитку Максима Нефьодова: «Однією рукою металурги протискують тезу про те, що брухту категорично не вистачає, а іншою рукою самі ж мають контракти на експорт мільйонів тонн металобрухту».

Цій фразі вже більше двох років, але актуальності вона не втратила (хоча в тому ж 2016 році квоти на експорт металобрухту і були замінені на мита). Що мав на увазі чиновник, стало зрозуміло, коли в березні 2016 року МЕРТ України вперше розкрило інформацію про те, хто і в яких обсягах хотів отримати квоти на експорт брухту чорних металів.

З одного боку, крім АМКР активними лобістами збільшення мит на брухт чорних металів є металургійні групи «Інтерпайп» і «Метінвест». З іншого ж – лобісти суперечать самі собі.

Як пише видання «Дело», із загальної кількості експортних заявок в 2016 році на 3827,65 тис. тонн брухту чорних металів майже 55% припало на три юридичні особи: ПАТ «Інтерпайп Днепровтормет», ТОВ «Метінвест-Шиппінг» і ТОВ «Метінвест-ресурс», які є дочірніми структурами двох металургійних бізнес-груп – «Інтерпайп» і «Метінвест». У підсумку кожна з компаній отримала підтвердження на експорт 50 тонн. Такий же обсяг отримало ПрАТ «Керамет» – партнер корпорації ІСД.

На адресу ММЗ також надходили звинувачення в контрабандному імпорті металобрухту. Втім, молдавські ЗМІ в зв’язку з цим поставили цілком природне питання: якщо контрабанда і має місце, то чому через власних контрабандистів Україна вводить санкції проти молдавського підприємства? Тут не зайвим буде нагадати, що Молдова вже близька до повної реінтеграції Придністров’я і в більшості випадків розглядає цю територію як свою юрисдикцію.

Усі транспортні коридори у напрямку до ММЗ перебувають під контролем Молдови. Більшість стратегічних вантажів з України тепер допускаються тільки з офіційного дозволу Молдови, а перелік товарів, що підлягають взаємному обміну інформацією, постійно збільшується. Звідки ж узятися контрабанді?

Монополія вдарила по своїм

Зараз, коли ММЗ обмежений санкціями, прихильники запровадження мит на імпорт прутків продовжують апелювати до того, що в Україні присутній надлишок їх пропозиції.

Дійсно, до початку військових дій на сході України (тобто до 2014 року) основними виробниками гарячекатаних прутків в Україні були: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «Єнакіївський металургійний завод», ВАТ «Макіївський металургійний завод» (структурний підрозділ ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод»), ПрАТ «Донецьксталь» – металургійний завод» (раніше – «Донецький металургійний завод»). У менших обсягах і / або на непостійній основі прутки виробляли такі підприємства: ПАТ «Запоріжсталь», ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод», ПрАТ «Дніпроспецсталь», ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». З кінця 2014 року гарячекатані прутки також виробляє ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського».

З початком військових дій на сході України три з найбільших виробників прутків – Єнакіївський, Макіївський, Донецький металургійний (ПрАТ «Донецьксталь»), а також Донецький електрометалургійний завод – перейшли під контроль невизнаної «ДНР», а власники втратили контроль над цими підприємствами. У результаті в Україні утворився гострий дефіцит прутків, а з великих гравців на ринку залишився лише АМКР, що фактично є монополістом на ринку виробництва металопрокату.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» – взагалі найбільший з усіх виробників сталевого прокату в Україні, при цьому спеціалізацією підприємства є виробництво довгомірного прокату (зокрема, арматури і катанки). У довідці для інвесторів повідомляється, що частка АМКР на ринку металопродукції досягає 20%. Виробничі потужності підприємства розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн прокату, а також близько 7 млн ​​тонн сталі і понад 7,8 млн тонн чавуну. При цьому, за даними ОП «Укрметалургпром», за 12 місяців 2017 року українськими металургами вироблено 18,44 млн т металопрокату; поточний рік з незначними корективами повторює минулорічну динаміку. Таким чином, частка комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ринку металопрокату України наближається до 33% при повному завантаженні. Тут не зайвим буде нагадати, що монопольним вважається становище, при якому компанія займає 35%, так що АМКР балансує на межі і в будь-який момент може бути визнаний монополістом.

Що стосується основної спеціалізації АМКР, а саме довгомірного прокату, то тут, за оцінними даними, частка комбінату в різні періоди становила майже половину всього обсягу українського виробництва. Безпосередньо ж по прутках підприємство в 2017 році посіло виняткове становище, виробивши близько двох третин всього обсягу цієї товарної групи в країні.

Зараз монопольне становище АМКР зміцнюється – до кінця 2018 року криворізький комбінат має намір завершити реконструкцію дрібносортного стану 250-4 в II сортопрокатному цеху. Планова потужність реконструйованого стану складе 1,05 млн т продукції на рік, таким чином виробничі потужності АМКР з прокату збільшаться орієнтовно на 15%.

Досить імовірно, що результатом цієї модернізації разом з накладенням санкцій на прутки з сусідніх країн стане подальше підвищення цін на прутки на внутрішньому ринку.

Зараз ціни на прутки внаслідок зокрема монополізації ринку зросли на понад 30%, що вже спричинило збільшення собівартості будівництва на 10-12%.

Коли сальдо не збігається

На словах Україна заявляє про те, що Молдова – один з основних партнерів. А насправді між країнами зберігається негативне сальдо: при товарообігу $576 млн експорт з Молдови в Україну склав лише близько $65 млн, решта – це імпорт з України в Молдову.

«На негативне сальдо вплинуло те, що ми відновили закупівлю електроенергії з України, але є ще й інші товари», – уточнив прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп.

Чи варто говорити, що в разі введення Україною антидемпінгових мит на прутки ММЗ (з сертифікатами походження Молдови) сальдо між Молдовою і Україною покаже ще більший дисбаланс і буде відрізнятися понад у 10 разів, що в цілому негативно відіб’ється на стосунках між двома країнами.

І ще не сказав своє вагоме слово Євросоюз. ЄС вже кілька разів давав зрозуміти українським політикам, що вони захопилися санкціями. У минулому році, наприклад, вітчизняні парламентарі проголосували за подовження на два роки дії підвищеного мита на експорт металобрухту.

При цьому раніше джерела в Єврокомісії запевняли: вони отримували чіткі гарантії від президента Порошенка, що мита не будуть подовжені. Саме тому питання мит на металобрухт більше не піднімалося в переліку умов відновлення макрофінансової підтримки ЄС. Але вони, як відомо, були підняті з 10 до 30 євро, а потім і до 42 євро за тонну.

Зараз мита не просто підвищено – вони ще, можливо, будуть вибірково переглянуті щодо Молдови – учасника СОТ і підписанта Угоди про Асоціацію з ЄС. І не виключено, що в такому випадку ЄС може піти на публічний економічний конфлікт з Україною.

Джерело: UBR.UA

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Київ.Info» у Google новини та Facebook.

ВІД MY.UA

Ми в Facebook